У Всесвіті є безліч галактик і планет, таких неймовірних і фантастичних. Щоб уявити які вони, потрібно все казкове, життєрадісне і яскраве помножити на 100 і тільки тоді можна буде хоч трохи уявити що ж це за Планети і Галактики.
На одній з таких планет, в одній з таких галактик жив дуже активний і дуже розумний Том. Вчені з нашої Планети, побачивши Тома, довго не могли зрозуміти, що ж це за істота - але потім після сотень нарад вирішили його таки визначити як невідому науці істоту зеленого кольору з яскраво блакитними крилами і довгими лапками, на яких були фіолетові колеса, ось приблизно, як на роликових ковзанах! Дивовижне створіння!Том був дуже активний і було так складно слідкувати за ним і за його діями, такий він був прудкий і невгамовний! І все було б добре, якби ці рухи і ця швидкість були б втілені в життя, а не існували тільки в його думках і на словах.
Том дуже багато міркував, все зважував, будував плани, вигадував різні стратегії та прораховував варіанти. Том безперервно відвідував величезну кількість тренінгів та навчань: він постійно читав, слухав книги, дивився навчальні відео і слухав аудіо-уроки. Йому весь час і в усьому було недостатньо інформації, замало знань та навичок, тому закінчивши одне навчання Том одразу ж починав наступне і так тривало постійно.Захоплення у Тома було доволі різноманітні і інколи незвичні, як наприклад «25-ти місячне навчання по стародавнім текстам з майстерного розчісування хвостів коней», або от «Розфарбовування крил метеликів пастельною крейдою», чи от ще «Методи створення сонячних зайчиків у хмарну погоду або в нічний період».А ще Тому обов'язково потрібен був сертифікат професіонала найвищого рівня в цій справі, адже просто заради задоволення за думкою Тома вчитися новому немає ніякого сенсу. Він був такий собі колекціонер дипломів та нагород.Звичайно, були й більш практичні тренінги, які він проходив, наприклад «Практикум побудови ефективного маршруту на шляху до своєї мети» або «Майстер-клас з пошуку своїх ресурсів для досягення поставлених цілей» але от якихось дій і змін у житті Тома ці більш практичні навчання так і не додавали. Том увесь час будував плани нових проектів, мав неймовірну кількість блокнотів з ідеями, які все очікували свого вдалого моменту, щоб втілитись у життя. Очікували, очікували і очікували…
Траплялися дні коли у Тома закінчувалися сили та мотивація навчатись і мріяти, тоді він просто складав свої яскраво-блакитні крильця, заплющував великі зацікавлені в усьому очі від усього світу, складав довгі лапки і так просто лежав. У такі моменти думки Тома крутилися ще швидше в голові і не давали йому спокійно спати і відпочивати. Від цього Том починав метушитися ще більше, думаючи, яких зараз йому не вистачає навичок для того, щоб стати ще продуктивнішим і ефективнішим.Тому часто казали такі сусіди по Планеті як, наприклад, Піксі, (те саме фіолетове диво, яке малює хмари своїм хвостиком-пензликом), що потрібно просто щось розпочати, зробити перший крок, спробувати зробити бодай щось і нехай це буде помилкою, але це ж вже краще, ніж діяти тільки в голові, але Том сердився на такі слова від крихітки Піксі.- Піксі, ти взагалі бозна-чим займаєшся і ти самозванка, бо малюєш хмари без відповідної на те освіти, а ще не маєш навіть документів, що підтверджують, що ти маєш право малювати своїм хвостом пензликом! І взагалі, у тебе є сертифікат, підтверджуючий що ти Диво? Отож бо! Ми з тобою зовсім не схожі, і ти мене не зрозумієш!Піксі не сперечалася з ним і вже навіть не ображалася на його слова, бо розуміла, що Том дуже нещасне створіння і говорить це не через те, що сам по собі злий, а тому що просто втомився від нескінченного руху, але так і не бачить жодних змін у своєму житті.
В один із прекрасних сонячних днів, коли всі жителі планети відпочивали, купалися в річках Релаксу та океанах Розслаблення, проводили час із друзями та родинами, гріючись на сонечку Том сидів під величезним дубом і був у своєму звичному стані: він вивчав курс з побудови космічних тарілок, писав список зі 100 пунктів плану на сьогоднішній день, перечитував книгу «Як мотивувати себе на глобальні зміни в житті», слухав лекції з мистецтва надихаючого руху, і це все певна річ одночасно.
Раптом повз нього промайнула зелена тінь із дзвінким сміхом. Том намагався не відволікатися і спробував сконцентруватись ще краще. Тінь знову промайнула і її сміх дзвіночками задзвенів у вухах Тома, тепер увже зовсім відволікаючи від важливих справ. Том не стримався і обурено гукнув:- Гей, ти хто така? Іди байдикуй деінде! Не бачиш, я тут навідміну від інших зайнятий, навчаюсь, розвиваюся! Ти мене тут мене відволікаєш від неймовірно важливих справ!

Тінь ще раз швидко промайнула і перед Томом зупинилася зелена з блакитними крильцями, довгими лапками та фіолетовими колесиками на лапках фігура, дивним чином схожа на нього самого.- Доброго дня! Мене звуть Тома. Ми з тобою живемо поруч біля Озера Можливостей, а тебе як звати? - голос продзвенів і разом з ним продзвеніли крильця і Том зрозумів, що звук дзвіночків був не тільки сміхом цієї істоти, а й звуком крилець.- Мене звуть Том і ти мабуть істота такого ж виду як я, але я тебе щось ніколи не помічав раніше. Ти звідкись прилетіла? Бо я думав я такий один із нашого виду – здивовано сказав він- Ніііі, що ти, ти зовсім не один, нас взагалі дуже багато таких біля Озера живе, просто вони бачать що ти зайнятий і з дитинства не чіпають тебе вже і мені сказали що ти якийсь похмурий і злий і наказали не підходити, але я завжди роблю те, що вважаю важливим, а не те, що мені кажуть інші авторитети. Я ж сама і без купи знань відчуваю як мені краще!Я бачила тебе тут під дубом часто і все хотіла спитати, а чому ти не літаєш разом з такими як ми і не катаєшся на своїх лапках з колесами, а якось дивно їх переставляєш: спочатку одну, потім іншу і так весь час?- ЛІ… що? — здивовано протягнув Том.- Ну, літати - махати ось цими своїми крильцями, адже з ними можна швидше потрапити туди куди ти хочеш! А на лапках у тебе є колеса за допомогою яких теж можна швидше розганятися для польоту, а ще можна ними ковзати по поверхні! Дивись! Ось тааааак! -Тома радісно щебетала і так захоплено все описувала. Паралельно демонструючи все це- Знаєш, а я так не пробував ніколи... Думав, що ці крильця ззаду потрібні просто ну там вітерець створювати, коли спекотно, а ці круглі штуки на лапках мене взагалі дратували - вічно заважають робити кроки і лапки від них роз'їжджаються.- Оце так! Так спробуй же полетіти! Це ж так чудово! Давай покатаємось разом на роликах! Ну вперед, Томе! - радісно задзвеніла Тома- Оййй, ні, я ще не готовий, треба почитати про те, як же правильно розподілити зусилля при польоті, як раціональніше використовувати колеса на лапках, потрібно з'ясувати як розрахувати траєкторію польоту і швидкість, а ще ... - але Тома зупинила роздуми Тома.- Томе, от ти так багато знаєш, ти стільки пройшов навчань, весь час у пошуку, але від того, що ти колекціонуєш усі ці знання у своїй голові нічого ж у твоєму житті не змінюється!… Без дій, хай навіть помилкових, не буває змін! Адже в тебе завжди були за спиною свої крила, щоб літати, але ти навіть не спробував їх використовувати за призначенням! Ти весь час щось шукаєш ззовні, не користуєшся тими засобами, які в тебе вже є, весь час перебуваючи в пошуку чогось деінде, що може тобі допомогти, але ти забуваєш про те, що в тебе вже є все щоб рухатись вперед, щоб діяти і змінювати щось у своєму житті! Найбільш вдалого моменту в житті ніколи не буде і підготуватися в голові до того, щоб зробити ідеальні реальні дії не вийде! Просто виріши для себе що час настав і летимо! Я допоможу тобі, адже ми схожі, і я теж колись вчилася літати!
Том хотів щось розумне заперечити Томі, але щось зупинило його. Пару хвилин Том крокував з лапки на лапку, а потім посміхнувшись простягнув свою лапку Томі.І вони разом із Томою спробували злетіти. Спочатку у Тома виходило не дуже вправно, але підтримка Томи надихнула його до нових спроб. Він кілька разів перекинувся, коли намагався відновити рівновагу, але колеса на лапках зовсім його не слухалися і Том постійно падав. Але після багатьох спроб злетіти і кільканадцять десятків падінь його траєкторія польоту та швидкість були на практиці випробувані і Том уже зміг розганяючись на лапко-колесах злітати і в повітрі робити складні трюки і різні викрутаси!
Том і Тома літали над Озером Можливостей, де до них приєдналися такі ж самі невідомі науці зелені істоти з милими блакитними крильцями. Дзвін їх крил наповнив все небо, тим самим розповсюджуючи по всьому фантастичному світу, по всіх Галактиках та Планетах такі ось побажання для кожного з нас:
"Пам'ятай, що для того, щоб отримати хоча б якісь результати, треба діяти і завжди крокувати вперед. Важливо використовувати свої сильні сторони, фокусуючись на можливостях, а не на недоліках чи чомусь, що відсутнє. У тебе зараз вже є все, щоб зробити перший крок і розпочати щось важливе, що так давно чекає на свій старт. Тому не зволікай, час діяти!»